Кодеиновый сироп Lean Purple Drank Лысьва

Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!

Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.

Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.

Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.

Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.

- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?

Тип поковиркався та відповів:

- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?

А я йому:

- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.

Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.

Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.

- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!

А я засварив його:

- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?

Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"

Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.

Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.

- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?

І я відповідаю:

- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.

Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.

Ебало в кусты, я тут буду рассказывать, как я отжигал на снегоходе со своей шизой после покупки закладок кодеина, братаны! Честно говоря, я сам был в приятно-туманном состоянии, когда всё это происходило, так что не претендую на точную хронологию. Но это было охуенно! Итак, всё началось с того, что мне пришло сообщение от моего чая, где он сообщал, что нарвал четыре закладки кодеина, и если хочу, то можно поехать на снегоходе покататься. Жизнь удалась! Этот чайка просто гений в своём деле, всегда точную хуйню находит. А я как-то не особо охотно пробовал закладки, но тут подумал: "А чё, почему бы и нет? Ведь жизнь одна!" Приехал к чайке, сказал, что готов отжигать. Он, скрутив планы на снегоход, понял, что место для отдыха лучше всего найти в сосновом бору, где обычно чиркают грибы. Загрузили оба по табуретке в снегоход, и поехали к нашему счастью! Братаны, я умру от смеха, когда вспоминаю, как мы двигались по лесу, слегка под пиздушкой. Это было на высшем уровне! Наконец-то нашли нужное место, где чайки обычно скрывают свои закладки и грибы. Успешно нашли спрятанную банку с гашем и пачку закладок кодеина. Расцветали наши взоры! Ну, что ж, время для экспериментов! Решили сначала чиркануть гаш, чтобы немного прийти в себя и подкрепиться перед приёмом кодеина. Гаш-то был весьма охуительный, и мы по полной оторвались. Мы сидели на снегоходе, курили гаш и наблюдали, как чайки воруют друг у друга закладки. "На зло токсикам!", - мы кричали, радуясь своей жизни. А потом пришло время для главного акта - приём закладок кодеина. Взял я свою порцию, проглотил и стал ждать. Не пойму, как описать это чувство... Это было, наверное, похоже на то, когда ты летишь нахуй Артура Малика, и тебе хуёво от поломки желудка, но в то же время охуенно от адреналина. Наебать словами тут сложно, братаны! Но самое интересное началось, когда мы решили поехать на снегоходе по лесу, так, на ощупь, пока я весьма хорошо шизанулся. Я сидел сзади, обнимая чайку, и кайфовал от скорости и адреналина. Казалось, что мы летим над лесом, а внизу пролетают деревья, словно чирканутые шмары. Но потом я заметил что-то странное - я начал слышать голоса, причём не какие-то обычные, а именно голоса деревьев, зверей и ягод. Они говорили со мной на своём особом языке. "Псс, братишка, давай притулитесь к нам!" - говорили грибы. Я не знал, как на них ответить, поэтому просто продолжал кататься и слушать их разговоры. Снегоход мчался вперёд, а я, шизанувшись на всю голову, наслаждался этой нереальной поездкой. Вдруг, я увидел одну чайку, которая висела на ветке, и кричала в мегафон: "Ебатть тебя, тотальный токсик! Харе кататься на наших землях!" Я был абсолютно уверен, что это была ебанутая шиза, и решил, что лучше просто игнорировать. Но потом, я заметил, что к нам подкатили ещё две чайки на снегоходах, и начали орудовать тут же. Они пытались наложить на нас заклинания с помощью волшебных веществ, но я просто пожал плечами. Ничто не могло испортить этот охуенный момент! Мы с чайкой выбрали тихое местечко на берегу озера, и включили на снегоходе музыку под шан. Сидели, наблюдали закат, курили гаш и разговаривали о многом-преболее. Я не знаю, как долго мы провели там, но это было нечто невероятное. Я чувствовал себя живым, полным сил и энергии. Но, как всегда, все хорошее когда-нибудь заканчивается. Мы решили вернуться домой, перепрятав оставшиеся закладки и гаш. Возвращение было намного медленнее, чем выезд. Мы оба были уставшие и счастливые. Ужасно жаль, что это все закончилось, но я точно знаю, что обязательно повторим это в следующий раз. Итак, братаны, это был мой незабываемый рассказ о том, как я купил закладки кодеина и поехал на снегоходе с шизой. Все эти страхи, голоса и ощущения просто потрясающие! Поверьте мне, это стоит того, чтобы попробовать! Но помните, что я не могу рекомендовать никому пробовать наркотики. Только не забывайте, что жизнь одна, и отжигать надо по полной!